*Коза | *Кулинария | *Макроме | *Вязание | *Необычное в обычном | *Фантастика | *Фотомонтаж
*WEB-мастер | *Книги от автора | *Библиограф | *Сам себе лекарь |
Рассказы о растениях-переселенцах | Квіти дванадцяти місяців


КВІТИ ОСЕНІ

Прийшла журлива пора прощання з красним літечком. В зелені кучері дерев уже вплітаються вохристі пасма. Чарівниця-осінь починає розвішувати на гілках перші золоті дукати червінного листя. Поступово в золото та багрянець одягається все деревно-чагарникове братство. Яка чудова, неперевершена гра різноманітних відтінків жовто-червоних кольорів. А в кришталево прозорому синьому небі вже курличуть журавлі. Прощавай, літо! Природа на прощальний бенкет одягав ошатне вбрання. Недаремно поет назвав цю пору “очей зачарування”.

За календарем, як відомо, осінь настає першого вересня. Астрономії вважають початком осені день осіннього рівнодення — 22 вересня, метеорологи — дату сталого переходу середньої добової температури повітря через 10 градусів до нижчих температур. Перехід середньої добової температури через 5 градусів е ознакою закінчення вегетаційного періоду. Осінь звичайно розділяють на два періоди. Перший триває від перших заморозків до кінця листопада, а другий — від кінця листопада до початку зими. Перші заморозки і є початком осені. Але за ними, як правило, починається тепла і суха погода, настає так зване “бабине літо”. В ці дні золотої осені ніби знову повертається літо, і ряд рослин зацвітає повторно. Але цей радісний, барвистий період осінньої пори дуже короткий.

Фенологи вважають, що осінь настає з початком помітного пожовтіння листя на деревах та кущах. У різні роки листя жовтіє в різні строки. Першими жовтіють листки на березах, пізніше — на липі, потім — черемсі, вкриваються багрянцем гілки горобини, крони кленів, кущі калини. Пожовтіння листя та листопад є найбільш характерними рисами осені. Чому ж жовтіє листя восени? Це запитання не раз доводиться чути від різних людей. Влітку листки зелені від наявності в них великої кількості зеленого пігменту — хлорофілу. Але, крім хлорофілу, в листку є ще жовто-оранжеві пігменти — каротин і ксантофіл. Улітку пі пігменти замасковані хлорофілом, тому листок виглядає зеленим. Восени хлорофіл руйнується, а жовто-оранжеві пігменти надають листкам золотистих та оранжевих кольорів. Але, крім жовтого, в багатьох дерев і рослин листки набувають ще різноманітних відтінків червоно-багряного і навіть фіолетового кольорів. Пояснюється це наявністю в клітинах листків особливої барвної речовини — антоціану. З похолоданням вміст антоціану збільшується, бо низькі температури та яскраве світло сприяють його утворенню. Залежно від реакції клітинного соку антоціан може мати різне забарвлення: при кислій реакції він карміново-червоний.

Не менш характерним для осені б опадання листя s( дерев і чагарників. Це явище не можна пояснити лише настанням холодів, як це дехто вважає. Якщо пересадити якесь деревце в кімнату чи оранжерею, де температура не знижується, воно все одно скине листя. Це тому, що під осінь біля основи черешків листків утворюється особливий відокремлюючий корковий шар. Цей шар відділяє листок від рослини. Досить легкого подиху вітру, і листок опадає. На час листопаду в листках накопичується чимало речовин, не потрібних рослині, і з опаданням листя ці речовини видаляються з рослини. Листопад, як і зміна забарвлення листя, пов'язаний із зміною життєдіяльності рослинних організмів у зв'язку з підготовкою до несприятливих зимових умов. Це життєво необхідне пристосування виробилось протягом тисячоліть під впливом кліматичних особливостей помірної зони. Адже з листям дерева не змогли б вижити в суворих умовах зими, особливо через зимову “посуху”. Протягом теплого періоду дерево берези, наприклад, через свої листки випаровує близько семи тисяч кілограмів води. Якби береза залишилась на зиму з листям, то вона загинула б від нестачі води, бо взимку стільки взяти її з грунту неможливо. Інша справа — хвойні дерева. Вони не скидають свого вбрання на зиму тому, що внаслідок особливої будови своїх голчастих листочків-хвоїнок випаровують дуже мало води, і тому їм не страшний зимовий водяний голод.

Поступово листя опадає з дерев та кущів, але трав'янисті рослини ще добі о зеленіють. Правда, і серед них уже чимало з пожовклими стеблами та листям, а чимало рослий ще навіть квітує. Окремі рослини цвітуть вдруге лише іноді, а для деяких повторне цвітіння восени стало майже звичайним явищем. Часто зацвітають вдруге такі рослини, як конюшина лучна, горицвіт, фіалка пахуча, калюжниця, зозулин цвіт, анемона лісова та ряд інших. Особливо сприяють повторному цвітінню своєрідні погодні умови осені, коли після похолодання настає тривале потепління.

Деякі рослини, зокрема бур'яни, можуть квітувати, що називається, від снігу до снігу, тобто від ранньої весни і до пізньої осені. Серед них можна назвати зірочник, талабан та інші. Восени можна зустріти з квітками і особливі підзимові форми деяких видів рослин. Це — очанка, живучка, фіалка польова, гравілат тощо. Ці види квітують на початку літа, пізніше наче зникають, а під осінь знову зацвітають. Такі сезонні форми окремих видів рослин вивчені ще дуже мало.

Частина осінньоквітучих видів — це рослини, які зацвітають у другій половині літа і продовжують своє доцвітання восени. Пізно відцвітають петрові батоги, перстач, гусячі лапки, деякі волошки, гвоздики, пижмо, свербіжниця та інші. По вогких місцях доцвітає череда, або “дідові воші”. Така назва череді дана за те, що її плоди з гачками дуже чіпляються до одежі та шерсті тварин. Над трохи поруділими травами ще здіймають свої голівки з двогубими фіолетовими квітками суховершки. Подекуди ще стеляться ароматні рожево-лілові килимки останнього цвіту чебреців, синіми очима квіток де-не-де проглядають вероніки.

А є й такі види рослин, які тільки восени і зацвітають. Серед них у першу чергу слід назвати пізньоцвіт осінній — надзвичайно цікаву за своєю біологією рослину. Аж восени розкриваються також жовті квітки штернбергії осінньої з родини амарилісових. Ця рідкісна у нас рослина зустрічається в Одеській області та Криму. Восени квітують проліски осінні, деякі види шафранів тощо. Нарешті відцвітають і вони. Настає рання зима, і землю вкриває перший пухкий білий сніг.



По материалам книги:
Квіти дванадцяти місяців. Б.В.Заверуха




ВСТУП

КВІТЧАНО-ЗЕЛЕНОРУННІ ПРОСТОРИ УКРАЇНИ

ЗИМА І ВЕСНА В ЖИТТІ РОСЛИНИ

КВІТИ РАННЬОЇ ВЕСНИ

КВІТИ ПІЗНЬОЇ ВЕСНИ

КВІТИ ЛІТА

КВІТИ ОСЕНІ

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК УКРАЇНСЬКИХ НАЗВ РОСЛИН

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК ЛАТИНСЬКИХ НАЗВ РОСЛИН

---