Григорій Міщенко
магістр з інформаційних систем менеджмент
Вісник Книжкової палати. №-1.2002

БІЗНЕС І СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СФЕРА

Кінець XX і початок XXI сторіччя в історії людства означений переходом від індустріального — товаровиробничого суспільства, в якому основна боротьба велася за володіння ресурсами, до постіндустріального — обслуговуючого, в якому джерелом суспільного розвитку є теоретичні знання і стратегічна ініціатива.

Економістами і філософами розроблено ряд моделей постіндустріального суспільства. Однією з найвідоміших серед них с модель інформаційного суспільства, у якому головним фактором соціальної стратифікації стає освіта і професіоналізм, а головним конфліктом у системі виробничих відносин — конфлікт між знанням і некомпетентністю. Основу такого суспільства складають різні інформаційні структури, зорієнтовані на реалізацію широкомасштабних проектів інформатизації суспільства, чільне місце серед яких належить бібліотечній галузі, як власнику століттями нако­пиченого інформаційного ресурсу. Провідна роль бібліотек у процесі інформатизації суспільства є закономірно необхідною. Володіючи величезними інформаційними ресурсами у вигляді різних фондів, каталогів та картотек і по суті будучи банками знань, маючи кваліфікованих спеціалістів, які вміють створювати інформаційні банки і бази (хай і в картковому вигляді), можуть зібрати цілісну інформацію з фрагментів і створити нову, організувавши її так, щоб споживачу було зручно з нею працювати, бібліотеки просто покликані очолити інформаційний бізнес для широких верств населення і спеціалістів різних галузей і сфер діяльності. Потрібен лише новий погляд на бібліотечну діяльність і взаємодію з користувачами. До цього змушує і впровадження останнім часом нових інформаційних засобів і технологій, спрямованих на формування "інформаційного" суспільства, виникнення численних конкуруючих фірм з надання інформації та зміна соціально-економічної орієнтації українського суспільства.Та пошук "нової бібліотеки" сильно ускладнюється тим, що культурно-освітня діяльність ще й досі розглядається суспільством у ряду соціальних пільг, які донедавна держава надавала громадянам безплатно. Її відмова від утримання соціально-культурної сфери кинула в прірву бізнесових відносин і поставила на грань вимирання. Негнучкість успадкованої командно-адміністративної системи призвела до значного скорочення мережі, розпорошення професійних кадрів, до втрати напрацьованих роками іміджевих позицій та соціальної значущості їхньої діяльності. Склалася парадоксальна ситуація: у той час, коли держава спрямовує свої кроки в інформаційне суспільство XXI століття, найдревніша і найрозвинутіша з них — бібліотека, викинута державою на узбіччя торованої о шляху.

Спад вартості у соціумі бібліотечно-інформаційної діяльності пояснюється ще й тим, що в умовах становлення в Україні ринкових відносин, головним законом яких є конкуренція, бібліотеки мали б швидко переорієнтовуватися, й уважно слідкувати за кон'юнктурою інформаційно-освітнього ринку, як вітчизняного, так і світового, перейти від мислення категоріями виробництва до філософії підприємництва, зорієнтованої на потреби та запити споживачів. У цих умовах і при такій перспективі значну роль мало б відігравати впровадження економічних важелів у діяльність галузі в цілому, і кожної конкретної бібліотеки для утримання нею позиції провідника у царині інформації. Та цього не відбулося і не відбувається не стільки через відсутність економічних знань, скільки через неспроможність працівників галузі зректися психології утриманців, а користувачів бібліотек — психології дармоїдства. Зробивши бібліотеки придатком соціально-ідеологічної сфери, яка повністю утримувалася, а отже і керувалася державою, вона перетворила їх у інфантильні господарчі об'єкти, а бібліотекознавство звузила до соціально-культурологічного аспекту. Опинившись же у нових економічних умовах, бібліотечні працівники, переважно виученики радянського бібліотекознавства, разом з читачами не можуть переступити бар'єр "безплатності". Вони не хочуть змиритися з думкою, що ця безплатність була досить-таки умовною, бо уся соціально-культурна сфера фінансувалася з державного бюджету, який завжди формувався з податків громадян, тих же бібліотечних працівників і читачів, за рахунок профспілкових, комсомольських внесків, відрахувань з прибутку підприємств на соціально-культурні потреби тощо. Справа лише у тому, що неоднакова частка вкладу кожного у "загальну кишеню" (залежно від рівня заробітної плати і доходів підприємств), поверталася для кожного громадянина відносно однаковимправом користуваннянею.  Це, безперечно, один з позитивів, яким соціалізм відрізняється від капіталізму. Але зміна загального курсу держави вимагає переорієнтації поглядів її громадян, хочуть вони цього чи ні. Отже, на порядок денний гостро встала проблема зміни усієї системи поглядів на бібліотечно-бібліографічну та інформаційну діяльність, вироблення її нової концепції і філософії для взаємної користі споживача і бібліотеки.

Згідно економічної теорії, в умовах ринкової економіки бібліотека відноситься до посередницько-збутових підпри­ємств, тому що, як посередник — відіграє велику роль у пошуку та купівлі товарів (друкованої та аудіовізуальної продукції інших виробників), а як збутовик — надає ці товари у тимчасове користування споживачам (оренда, прокат), або ж продає їм свої товари, виготовлені на їхній основі (бібліотечно-бібліографічні та інформаційні послуги й продукти). Вона працює як закупівельний агент і оптовий посередник для своїх споживачів, передбачаючи їхні потреби і попит, і обслуговує їх як роздрібне торговельне підприємство, сервісна чи побутова служба, надаючи придбаний товар у тимчасове користування (книгу для читання, місце у читальному залі, каталоги тощо). Як й усі посередницько-збутові підприємства, бібліотека також має складське господарство (книгосховища), виконує складські функції з накопичення, зберігання товарних запасів, формування тор­говельного асортименту (комплектування), підготовку товарів для продажу (бібліотечно-бібліографічна обробка та катало­гізація), комплектацію "партій товарів" (систематизація, розстановка фондів), просування асортименту до споживача (інформаційно-бібліографічна діяльність) і "продаж" його споживачам (книговидача).

Виробником у сфері громадсько-побутового обслуго­вування, яка, однак, відрізняється специфікою, виступає бібліотекар. Використовуючи специфічні засоби виробництва (книги та іншу інтелектуальну продукцію) і праці (людський мозок), особливі, властиві лише цій галузі діяльності, методи, способи та прийоми (аналітико-синтетичні, фактографічні, узагальнення та систематизації тощо), вінвиробляє специфічний (інтелектуальний) вид продукції для задоволення освітніх, науково-пізнавальних, соціальних та естетичних потреб споживачів. Причому, ця продукція часто може виступати і товаром, і послугою одночасно. Наприклад, бібліографічний посібник товаром, як друковане видання, і послугою,як упорядкований переліклітератури  на замовлення. Бібліотечно-інформаційна діяльність відноситься до сфери послуг, які надаються прямо або як посередництво між інтелектуальною продукцією інших виробників і її споживачами. Її основні виробничі фонди складаються з друкованої (книги, журнали, газети тощо) та аудіовізуальної (грамзаписи, касети, компакт-диски, дискети, діапозитиви, мікрофільми тощо), продукції інших виробників, яку вона надає для користування або ж виробляє на їхній основі нову інтелектуальну продукцію для задоволення потреб читачів-споживачів.

Бібліотечна діяльність має всі риси виробництва як відносно своїх продуктів, так і послуг, хоч і об'єднує матеріальне виробництво з духовним. Поняття "послуга" і "товар" (продукт) визначається науковцями ідентично як дія, що приносить користь іншому, або як робота, яка виконується для задоволення чиїхось потреб, тобто певна доцільна діяльність, яка існує у формі корисного ефекту праці — товару, продукту. Таким чином, підкреслюється, що основою послуги повинно бути задоволення потреб через корисний ефект праці, а, як відомо, він є умовою будь-якої виробничої діяльності.

Продуктом бібліотечного виробництва є дещо незвичайний товар — орендні (прокатні) та інформаційно-посередницькі послуги з просування до споживачів продукції інших виробників (авторів, видавців тощо). Потрапивши до бібліотеки, вона стає її товаром, який "продається" споживачу специфічними (бібліотечними) прийомами і методами.
___________________
' Медведева В.М., Міщенко Г.Г. Інформаційний бізнес у сфері освіти, культури і мистецтва. — К.: КНУКіМ, 2000. — 96 с.

 Підготовка іреалізація бібліотечно-інформаційної послуги, як і будь-якої продукції, складається з певних етапів технологічного процесу, які характеризуються виконанням цілої низки операцій, що призводять до отримання проміжного і кінцевого результату продукції та її реалізації: пошуку і придбання сировини та засобів її передпродажної обробки, передпродажну обробку та отримання проміжної продукції, рекламу і продаж.

Проміжний результат бібліотечної діяльності виступає у формі продукту конкретних технологічних операцій або їхньої сукупності, кінцевий — у формі його реалізації. До того ж, і проміжний продукт як інформація теж може мати свою комерційну ціну. Вихідною сировиною для виконання технологічних процесів є потік будь-яких джерел інформації, що піддаються додатковій обробці з метою наближення їх до умов споживання, тобто для отримання кінцевого результату технології; продажу послуги.

Виробничий процес бібліотеки є ланкою складної системи, що об'єднує автора, видавництво та споживача і ділиться на три етапи:
 підготовчий — від складання тематичного плану та бізнес-плану комплектування до отримання видань;
 бібліотечно-бібліографічний — від отримання видань до здачі їх після обробки (індексації, каталогізації тощо) у книгосховища;
 заключний — пропаганда видань і видача у тимчасове користування чи продаж.

Кінцевим продуктом бібліотечного виробництва е знання, самоосвіта, дозвілля, естетична й духовна насолода, відпочинок через надання споживачу доступу до бібліотечних фондів, а також поширення (пропаганда, реклама) серед споживачів матеріальної продукціївидавництв  та інтелектуальної продукції авторів.

Свої виробничі функції бібліотека здійснює через видачу друкованої та іншої продукції у тимчасове користування у приміщенні бібліотеки (у читальних залах) або "додому" через абонементи, а поза її межами через філії, пункти видачі тощо.

Усе це дозволяє визначити бібліотечну діяльність як роботу по здійсненню певних технологічних процесів, спрямованих на найкраще і всебічне висвітлення наявного асортименту  продукціїінших виробників,створення комплексу умов і факторів для найефективнішого його використання з метою задоволення споживацьких потреб населення.

Отже, по-перше, безпосередня виробнича діяльність бібліотеки є суто інформаційною і на ринку інформаційних послуг має бути достатньо цінним товаром. А по-друге, сервісні послуги, спрямовані на швидкість, якість та повноту задоволення попиту, зручність і комфорт споживання, в умовах зростаючого дефіциту вільного часу в населення і зростаючої вартості своєчасної інформації, на ринку послуг цінується досить високо ("хто володіє інформацією, той володіє всім!..").

З точки зору бізнесу, бібліотека:
- надає у тимчасове користування (в оренду): приміщення, інвентар, технічні засоби, друковану та аудіовізуальну продукцію інших виробників, свої бібліотечно-бібліографічні та інформаційні послуги і продукти (каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики тощо).
- продає: інформаціюпро  фонди, консультації, час користування обладнанням і приміщенням, інформаційно-бібліографічні послуги і продукти свого виробництва (як усні, так і на матеріальних носіях:бібліографічні покажчики, листівки, закладки, аналітичну і оглядову інформацію тощо), комплекс бібліотечних послуг через  читацький абонент,послуги по тиражуванню (ксерокопіювання), продукцію інших виробників (книги, журнали, канцтовари тощо.)

До бібліотечних відносяться послуги:
- надання відповідно запиту абонента як самого документа чи інформації (книги, журнали, каталоги тощо), так і копій, рефератів, бібліографічних описів, об'єктографічних чи інших довідок;
- надання доступу для пошуку в інформаційних каталожних масивах, дистанційного доступу до комп'ютерних мереж і баз та банків даних, депонуванню рукописів, перекладів тощо;
- роботи іззабезпечення переведення інформації на мікрографічні й машинозчитувані носії, надання телекомунікаційних каналів для забезпечення функціонування електронної пошти і проведення телеконференцій тощо.

Ця посередницько-збутова діяльність бібліотеки здійснюється щоденно у спілкуванні зі споживачами опосередковано або прямо і має свою комерційну ціну, яка досі залишається невідомою споживачу, а часто й самому виробнику.

Бізнесова психологія й полягає саме у знанні собівартості усієї продукції і кожного Її технологічного процесу зокрема, ціни, яку згоден оплатити споживач і ціни, яка потрібна для функціонування і зростання виробництва. Це знання дозволяє виробляти саме ту продукцію, яка приносить прибуток, працює на імідж, а не робить підприємство збитковим.

Будь-яка бібліотека як соціальна інституція не може однозначно спрямувати свою діяльність на одержання прибутку. Вона повинна обов'язково враховувати її соціальну спрямованість і соціальний ефект. Але у конкурентній боротьбі за рахунок самого лише соціального ефекту не вижити, не переломити психологію споживача, для якого якість все більше асоціюється з ціною. Тому і для якісного задоволення особистих потреб членів суспільства (окремих читачів, колективів, груп, господарських суб'єктів тощо) у самоосвіті, знаннях,культурному  самовдосконаленні, самовихованні, оволодінні з світовим і національним культурним надбанням, у естетичному і психологічному відпочинку, проведенні дозвілля тощо, і для розширення та вдосконалення своєї діяльності у цьому напрямку, бібліотекам вкрай необхідно отримувати прибуток від свого виробництва. Основні їхні функції у цьому разі полягають у максимальному задоволенні різноманітних індивідуальних і групових потреб населення, яке й має утримувати бібліотеки через плату за користування їхніми послугами. Це єдиний шлях до незалежності як діяльнісноїтак і фінансової.

*Коза | *Кулинария | *Макроме | *Вязание | *Необычное в обычном | *Фантастика | *Фотомонтаж
*WEB-мастер | *Книги от автора | *Библиограф | *Сам себе лекарь |